Замовити каву в стаканчику з…. кави. Історія українського стартапу біопосуду Rekava — від засновника компанії Юрія Тустановського

Про появу бізнесу

До того, як з’явилася Rekava, я встиг попрацювати в банківській, страховій і державній сферах, зокрема у Міністерстві економіки. Та коли влада у 2019 році змінилася, я вирішив, що час іти з держслужби. Хотілося зробити власну справу, яка приноситеме користь. Тоді в мене зʼявилась ідея створити біорозкладний матеріал, який міг би замінити одноразовий пластик. Особливо гостро ця потреба відчувалася під час пандемії, адже використання одноразових матеріалів різко зросло.

Я маю ступінь кандидата економічних наук і давно цікавлюся моделями циркулярної економіки — виробництвами, де відходи можна використовувати. Для мене ключовою стала праця Гюнтера Паулі «Синя економіка». Я зрозумів, що ідея замкнених циклів може реально працювати. Треба було тільки зібрати правильну команду. Тоді я сконтактував із Дмитром Бідюком, кандидатом технічних наук, інженером-дослідником, що спеціалізувався на біопластику. Rekava починалася у 2020 році з двох співзасновників.

Про релокацію та зміни через війну

На момент початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми працювали над одноразовим посудом й готувалися до серійного виробництва. Щоб розвивати проєкт далі, потрібні були гроші. Ми проаналізували свої можливості й зрозуміли: без великого виробництва одноразовий посуд буде нерентабельним.

Із початком повномасштабного вторгнення наша лабораторія в Сумах опинилася в зоні бойових дій, і місяць ми не мали до неї доступу. Коли з’явилася можливість, ми вирішили релокувати виробництво. У квітні 2022 Львівська обласна державна адміністрація (ЛОДА) допомогла знайти підрядника, перевезти та частково компенсувати на це витрати, адже тоді діяла державна програма підтримки релокації бізнесу.

Нове приміщення у Львові ми шукали близько трьох місяців. У цей час працювали з тимчасового простору. Врешті-решт знайшли завдяки рекомендаціям місцевої бізнес-спільноти. Зараз це 150 м2 виробничої зони та 30 м2 офісу.

Під час повномасштабної війни ми вирішили зосередитися на нішевому продукті — свічних ємностях. Улітку 2022 року з’явився новий напрям — декоративні аромасвічки, у яких ми використали власний матеріал як основу. Цей сегмент швидко розвинувся, але залишався додатковим до головного продукту. Ми створили 25 ароматів, присвячених містам України, та почали експортувати продукцію до Німеччини, Великої Британії й Польщі.

У 2022-му аромасвічка у нашій біорозкладній ємності коштувала $23.75 До липня 2025 року ціна зросла до $30.00. Це сталося через те, що сировина теж подорожчала. Натуральний соєвий віск в Україні не виробляють, тому ми закуповуємо його за кордоном. Так само якісні аромати — закуповуємо у Франції. Тож на ціну вплинули і курс валюти, і логістика, і інфляція.

Про роботу за кордоном

У січні 2023 року ми взяли участь у великій міжнародній виставці CES у Лас-Вегасі, де нас представили на стенді української стартап-делегації. Участь відкрила прямий доступ до лідів, включно з B2B-компаніями, і через інноваційність нас підтримали ЗМІ, зокрема BBC. Після виставки ми запустили інтернет-магазин свічок із доставкою за кордон та почали працювати з партнерами в різних країнах. Найактивніше купували дистриб’ютори та корпоративні замовники з Британії та Німеччини. Наприклад німецька IT-компанія SAP, яка використовувала наш продукт як корпоративний мерч. Також ми співпрацювали з відомими рітейлерами у Берліні, наприклад, з Peek & Cloppenburg, а в Україні — з «ЦУМ Київ» та BROCARD.

Окрім CES у Лас-Вегасі, ми представляли Rekava на професійних паризьких виставках Maison&Objet, де ми були єдиними українським брендом у секції fragrances (2024) та Viva Technology (2025).

Японські компанії вперше дізналися про нас через B2B-виставки. Далі розпочалася класична B2B-робота: довгі місяці перемовин і дзвінків, узгодження умов. Японський партнер Atlog спочатку закупив пробну партію свічок, а згодом збільшив обсяги замовлень у 8 разів. Ми компенсовували витрати на логістику тим, що товари преміум-класу успішно продавалися в кав’ярнях і коворкінгах Atlog.

Цей досвід дав зрозуміти: для складних ринків потрібна не лише якісна продукція, а й терпіння, системність у переговорах і готовність адаптувати логістику й цінову модель до умов конкретного ринку.

Про логістику

По Україні ми завжди користувалися виключно «Новою Поштою». Вона швидка, надійна та добре організована. Що ж до закордонних відправлень: для B2C через сайт ми використовували «Укрпошту». Мій суб’єктивний досвід показує, що близько 97% посилок доходять вчасно — за 20–25 днів у будь-яку точку світу. Для B2B логістика інша: переважно автотранспортом у Польщу. Відправляти «Новою Поштою» за кордон дорого.

Наші склади розташовані у Львові: ми орендуємо приміщення, виготовляємо продукцію та надсилаємо. Раніше, під час роботи зі свічками, ми орендували склад у Польщі, щоб прискорити доставку до закордонних клієнтів. Зараз у цьому немає потреби.

Про продаж частини бізнесу

У липні 2025 року ми продали напрям свічок компанії «Львівська свічкова мануфактура» та повернулися до монопродукту — одноразового біопосуду.

Так, свічковий напрям став успішним — продукція дійсно мала попит на складних міжнародних ринках. Але з часом стало очевидно: проєкт потребує або повної концентрації на свічках, або повернення до біопосуду. Свічки почали «з’їдати» ресурс, увагу і час, які мали б іти на розвиток основного продукту.

Нині ми працюємо у партнерстві зі «Львівською свічковою мануфактурою». За угодою ми не виготовляємо свічки як кінцевий продукт, але залишаємося єдиним постачальником для них свічних ємностей із нашого біорозкладного матеріалу.

Про постачальників сировини

Два кавових напої продукують стільки гущі, скільки нам потрібно для виготовлення одного одноразового стаканчика середнього розміру. Ми отримуємо кавову гущу від різних партнерів по Україні — не лише кав’ярень, а й великих офісів чи корпорацій, наприклад, Raiffeisen Bank, SoftServe, Wix. Вони накопичують гущу у себе, а потім передають нам. Роблять це добровільно і безкоштовно, розуміючи екологічну цінність такого підходу.

Для розуміння масштабів: активна кав’ярня генерує до 10 кг кавових відходів на день, а корпоративні офіси з сотнями співробітників — сотні кілограмів на місяць. Однак 98% кавових відходів в Україні досі викидають разом із загальним сміттям. Для компаній [співпраця з нами] — це частина корпоративної ESG-стратегії, адже якщо змішувати органічні та неорганічні відходи, їх вже не можна переробити.

Зараз у нас 12 партнерів-постачальників у Києві, Луцьку та Львові, кожен із них передає нам до 100 кілограмів кавової гущі на місяць, але в черзі охочих співпрацювати — ще близько 30 компаній. Ми свідомо обмежуємо обсяги: наші виробничі потужності поки не дозволяють масштабніше переробляти.

Найзручніший спосіб зберігання кавових відходів — заморозити їх. Інакше гуща починає пліснявіти. Тому наші партнери тримають гущу у морозильних камерах. Надсилають «Новою поштою» або власним транспортом, якщо це Львів. Гуща транспортується у звичайних мішках або коробках, без потреби у пресуванні. У перспективі, коли виробництво масштабується, Rekava планує перейти до системного збору кавової гущі, де кур’єри забиратимуть її безпосередньо з кав’ярень.

Про вільну нішу

В Україні прямих конкурентів у Rekava немає. Ми залишаємося єдиною компанією, яка створює одноразовий біопосуд із кавових відходів, що повністю розкладається протягом кількох тижнів.

У світі є лише кілька прикладів подібного використання кавової гущі, але всі вони працюють у зовсім інших напрямах. Наприклад, у Німеччині та Австралії є бренди, що виготовляють багаторазові чашки з додаванням кавової гущі. Вони стильні, придатні до миття в посудомийці, але їхня утилізація складна. Такі вироби потрібно здавати на спеціальні фабрики для переробки. Recava ж робить ставку на циркулярність у найчистішому вигляді: продукт використовується і повністю розкладається, тобто зникає безслідно.

В Україні траплялися лише окремі експерименти використання гущі. Наприклад, у Франківську тестували виробництво пелет із кавових відходів для опалення, але з невідомих мені причин проєкт призупинився. Також є бренд із українським корінням, який нині працює на Балі, виготовляючи оправи для окулярів із домішкою кавової гущі. Однак це знову інша логіка — дизайнерський багаторазовий продукт, не екологічна альтернатива одноразовому пластику.

Про гроші та виробництво

Нинішнє виробництво Rekava — це результат власних інвестицій, які наразі ми не готові озвучувати, і кількох мікрогрантів на суму близько $100 000. Обладнання, яким компанія користується зараз, коштує приблизно $300 000. Для повноцінного масштабування та серійного випуску продукції з оптимальною собівартістю нам необхідні інвестиції $1,6 млн. Раніше наш бізнес складався з 60% B2B та 40% B2C. B2C сегмент був активним через онлайн-торгівлю. Зараз на сайті ми його вимкнули і концентруємося на масштабних контрактних продажах і довгострокових партнерствах.

Технологічно процес [виготовлення біопосуду] поділяється на дві частини. Екстракційний блок — схожий на той, що використовують на олієпереробних заводах. Його завдання підготувати кавову гущу до подальшої переробки. Автоматизація дозволила б збільшити потужності переробки з нинішніх кількох сотень кілограмів до тонни на день. Другий блок — гідравлічне пресування за допомогою прес-форм.

Перші зразки стаканчиків частково передавали аромат і присмак кави. Це було неприйнятно для нас — ми планували повністю позбутися смаку. Сьогодні цю проблему цілком вирішено: коли наливаєш у стакан воду, чай або будь-який інший напій — він не змінює смаку. Звісно, певний рівень суб’єктивності споживачів залишається, але це питання часу і зручності, коли він піде на спад.

Зараз ми вдосконалюємо дизайн стакана, додаємо вертикальні ребра, які не лише створюють впізнавану форму, але й знижують температуру поверхні, щоб людині було комфортно тримати гарячий напій без додаткового картонного кільця. Це здається дрібницею, але саме такі рішення формують конкурентну перевагу на ринку. У Каліфорнії, наприклад, часто покупцю кави дають два стакани один в один, аби не обпекти руку. Але з погляду економії, екології та логістики — це нераціонально. Ми хочемо зробити продукт, який вирішує ці проблеми конструктивно.

Про ринки, що цікавлять

Ми орієнтуємося на Західну Європу. Там існує чіткий запит на біорозкладний посуд із натуральної сировини, працює EU Ecolabel. Щоб перейти на цей етап, нам треба залучити інвестиції. Тому ми шукаємо стратегічного партнера або венчурний фонд. Інвестиції потрібні, щоб оновити обладнання, збільшити виробничу лінію та оптимізувати логістику.

Коли ми говоримо про посуд, який контактує з харчовими продуктами — тарілки, виделки, чашки — важливо розуміти: регуляції існують у кожній країні, і вони різняться. Щоб вийти на ринок, треба представити зразки продукції та чекати на рішення.

В США ситуація неоднозначна. Декілька місяців тому офіційний акаунт Білого дому заявив, що одноразові паперові трубочки — зло, бо вони розмокають, і що треба повернутися до «нормального пластику». Я спершу подумав, що це мем або AI-згенерована картинка, але ні — це реальність. Отже, наша стратегія проста: спершу ЄС, потім — селективно США, де регуляції відповідають нашим цінностям — наприклад, у Каліфорнії.