Український стартап HEFT створив Apple Watch для корів. Їх уже використовують у Румунії та Україні, а тепер готують до запуску в США. Інтерв’ю

Як ви познайомились і який досвід в агросфері мали на той момент?

Сергій: Ми обоє будували агростартапи. Я працюю у тваринництві понад 14 років, мій попередній проєкт — система автоматизації годівлі на тваринницьких фермах Profeed. Марія займалася стартапом GrainMole, що допомагає фермерам контролювати складські запаси зерна.

Ми познайомились на події для стартаперів. У мене вже тоді була ідея HEFT, я почав її розробляти. Ми поговорили і вирішили, що Марія доєднається до неї.

Як ви помітили проблему, яку можна вирішити цим стартапом?

Сергій: Ідея контролювати здоров’я корів не нова — є конкуренти, які працюють у цій сфері 15―20 років. Але їхнє обладнання доволі складне у використанні, а фермери консервативні в плані інновацій.

А втім, ідея HEFT прийшла саме від фермерів. Я отримав від них запит на доступний, зручний та ефективний продукт і зрозумів, що це вікно можливостей. По-перше, наша команда може допомогти фермерам, а по-друге — створити справді якісний продукт, який працюватиме не тільки в Україні, а й у всьому світі.

У вас є два продукти для відстеження здоров’я корови — нашийник і болюс (прилад, який вживляють у шлунок). Як вони працюють і як відрізняються їхні функції?

Сергій: Головне завдання нашийника — збирати дані про активність корови: скільки часу на день вона жує, п’є воду і спить, а також показники її тіла — зокрема температуру. Далі завдяки ШІ ми аналізуємо стан кожної корови. Наприклад, на фермі щодня роздають корм о 06:00. Якщо о 06:30 корова ще не їсть, програма сигналізує про потенційну проблему зі здоров’ям. Загалом ми можемо побачити негативні зміни в стані корови за 72 години до появи видимих симптомів, і це заощаджує фермерам гроші. Зараз ми вдосконалюємо нашийник, щоб він міг діагностувати конкретні хвороби, як-от мастит, кістоз, ацидоз.

Щоб корова стабільно давала молоко, їй потрібно регулярно отелятися. Як і в багатьох інших тварин, у корів є статевий цикл, і нашийник визначає, коли настає вікно для осіменіння. Це важливо, бо якщо фермер пропустить момент, йому доведеться чекати місяць і втрачати гроші. Нашийник розпізнає це вікно з точністю 95―98 відсотків — у корови в цей час значно збільшується активність і вона набагато менше жує.

Марія: Болюс має ті самі функції і додатково аналізує кислотність у шлунку. Це потрібно нутриціологам на фермі, які планують годівлю й аналізують, як корова перетравлює корм. Зараз коровам на фермах роблять надріз у шлунку, дістають його вміст і здають на аналіз, щоб дізнатися рівень кислотності. А ми пропонуємо метод, завдяки якому можна не різати корову.

Нашийник — більш ходовий девайс, бо його легко встановити, зняти й надіти на іншу корову. Він працює на змінній батареї. Болюсів потрібно менше. Всі корови на фермі їдять те саме, тому для дослідження нутриціологу достатньо п’яти-десяти корів із нашими девайсами. Крім того, болюс доволі важко встановити, неможливо дістати зі шлунка й використати повторно.

Як болюс вживляють у корову?

Сергій: Ми створили спеціальний пристрій, схожий на пістолет. З його допомогою фермер вводить болюс корові під язик, у неї спрацьовує ковтальний рефлекс — і все. У корови чотирикамерний шлунок, болюс осідає на дно рубця і залишається там на все життя.

Марія: Перетравитися він не може, бо в корови дуже низька кислотність шлунка. Вона не хижак і їсть лише траву.

Як виглядають дані, які отримують фермери з ваших пристроїв? Чи потрібен аналітик, що порівнюватиме їх з показниками норми?

Сергій: Ні, і це наша основна відмінність від конкурентів. Щоб аналізувати дані з їхніх пристроїв, фермери наймають спеціаліста, який два-три тижні ознайомлюється з девайсами, а потім щодня контролює дані й дає працівникам завдання.

Наша система сама створює завдання для фермера і надсилає йому сповіщення. Він бачить кількість точно хворих корів, тих, на яких потрібно звернути увагу, і тих, що треба осіменити.

Також у програмі фермери бачать аналітику щодо всіх корів, окремої групи або тварини — у зрозумілих графіках і порівняльних таблицях. Наприклад, графік активності схожий на кардіограму, а жування ми візуалізуємо стовпчиковою діаграмою з кількістю жувальних рухів за день.

У картці кожної конкретної корови можна побачити всю її історію й аналітику про зміни поведінки та здоров’я за місяць, рік і більше. Це схоже на принцип роботи гаджета Whoop, який показує, наскільки добре ви спали, як відновились і які можете мати проблеми зі здоров’ям.

Як фермери отримують доступ до аналітики? Через сайт чи застосунок?

Сергій: Зараз через вебплатформу, але ми вже почали розробляти застосунок. Це зручно, бо фермер може з будь-якого місця контролювати стан своїх корів і давати завдання працівникам на фермі.

Скільки коштують прилади і доступ до вебплатформи?

Сергій: Стандартна ціна для фермера — $35 за прилад. На вебплатформі є різні варіанти підписки: річна, дворічна або п’ятирічна. Вони коштують відповідно $3,5, $3 і $2,5 за одну корову на місяць.

Як довго можуть працювати нашийник і болюс?

Сергій: Нашийник розрахований на вісім років експлуатації, болюс — на п’ять. Середня тривалість життя корови на комерційній фермі — близько чотирьох років, хоча в природі вона може жити понад десять. Утримувати корову віком від п’яти років фермерам економічно невигідно, бо вона дає все менше молока.

Марія: Наші прилади можуть продовжити життя корови на фермі, бо виявляють ранні ознаки хвороб, і ветеринар встигає їм запобігти. Наприклад, при хронічному маститі корова дає на день на три–чотири літри молока менше, ніж зазвичай. Завдяки HEFT вона взагалі не хворітиме, не втратить молока і не стане економічно невигідною — фермери її не вибракують, тобто не відправлять далі по життєвому циклу [на забій].

Рік тому ви анонсували третій прилад — бирку на вушка, що виконуватиме ті самі функції. На якому етапі зараз ця розробка?

Марія: Ми маємо готовий прототип, але поки не плануємо його комерціалізувати. Всі три наших прилади з високою точністю повідомляють про тічку або хвороби, але все-таки саме нашийник найзручніший для фермерів — він не губиться, має велику батарею, його можна легко перевдягнути на іншу корову. Тому ми зосередилися на ньому.

Де ви виготовляєте прилади?

Сергій: Зараз їх збирає наша команда в офісі в Україні. Електроніку купуємо в Азії, корпуси замовляємо в українських виробників. Ми робимо невеликі партії ― приблизно 200 приладів на місяць, бо постійно вдосконалюємо нашийники й болюси.

Серійне виробництво плануємо запустити в Європі та США — будемо збирати й тестувати вироби на власних потужностях, а електроніку продовжимо замовляти в Азії, бо це значно дешевше. Виробництво в Штатах — пріоритетна мета, бо ми орієнтуємося на цей ринок, а американські фермери більше люблять продукцію, яку зробили в їхній країні.

Скільки корів уже «користуються» вашими приладами? Яка ферма була першим замовником?

Сергій: Зараз до HEFT підключено близько 500 корів. Наш перший клієнт — ферма в Румунії. Вона пов’язана з британською благодійною організацією, що підтримує соціальні та дитячі проєкти. Для нас важливо, що наші технології використовують не лише на фермі, але й у проєкті із соціальною складовою.

В Україні ми також маємо кількох клієнтів. Це ферми у Вінницькій області — від невеликої, приблизно на 200 дійних корів, до молочного комплексу на близько 1 500 дійних корів. Вони досить відомі в галузі, але ми не можемо називати їх, допоки не запустимо повноцінне виробництво і не постачимо їм серійну партію приладів.

Також на старт серійного виробництва очікують клієнти і дилери в США, Нідерландах, Бельгії, Греції, Естонії, Казахстані, Узбекистані і Марокко. У нас є база із 700 потенційних клієнтів, 500 з них — українські фермери, і 20 уже готові купити наші прилади. Це люди, з якими я працював у попередні 14 років, коли займався іншими стартапами, зокрема Profeed.

Ви казали, що фермери — доволі консервативні. Наскільки важко переконати їх спробувати щось нове? Як довго можуть тривати перемовини?

Сергій: Тепер нам уже не важко — у нас є досвід і розуміння потреб фермерів. Важливо запропонувати їм гарну ціну, показати, скільки вони заощадять завдяки HEFT, і мати зрозумілу й легку в користуванні технологію.

З фермою в Румунії ми підписали контракт наступного дня після першої зустрічі, з українськими клієнтами — після двох годин перемовин.

На сайті ви наводите цифри потенційної користі для фермерів — прилади на 20 відсотків знижують витрати на ветеринарну допомогу та на 10—15 відсотків збільшують кількість молока, яке дають корови. Це розрахункова модель чи результати з ферм, де ви тестували продукцію?

Сергій: Щодо ветеринарних препаратів — це результати з ферм. Стосовно молока — розрахункова цифра. На кількість молока впливає багато факторів — наприклад, погодні умови та якість води на фермі, тож для адекватної оцінки даних потрібно щонайменше два роки роботи системи на багатьох фермах.

Як ви ділите між собою обов’язки в стартапі?

Сергій: У нас невелика й досить молода команда з 12 людей. Частина розробляє і тестує продукт, а частина — займається маркетингом, будує бренд і спілкується з клієнтами. Мої основні обов’язки — виробничі процеси, операційна робота і фандрейзинг, але я також допомагаю Марії та нашому CMO Денису Мальцеву з маркетингом і розробкою операційної системи.

Марія: Я займаюся маркетинговими активностями — ми беремо участь у програмах акселерації, міжнародних виставках, конференціях і грантових конкурсах для стартапів. Також я спілкуюся з фермерами, дилерами і дистриб’юторами, розвиваю нашу представленість на іноземних ринках та укладаю партнерства з університетами.

Що ви маєте на увазі під партнерством з університетами? З ким уже маєте партнерство і як це допомагає просувати HEFT?

Марія: Ми підписали договір з Національною академією аграрних наук України. Також «товаришуємо» з Корнелльським університетом, університетом Флориди, університетом Берклі й університетом Каліфорнії в Девісі (UC Davis), беремо участь у їхніх акселераційних програмах.

Ця співпраця — можливість налагодити зв’язок з фермерами. Це особливо ефективно в Штатах, бо американські університети проводять дослідження на фермах. Ми хочемо офіційно скооперуватися з одним з тамтешніх університетів, щоб мати власну пілотну ферму в США і провести там дослідження з нашими приладами.

Ви регулярно берете участь у міжнародних виставках для технологічних та інноваційних стартапів. Наскільки це ефективно?

Марія: Це класна можливість познайомитися з інвесторами і потенційними клієнтами навіть для бізнесу в такій вузькій ніші, як наша. До нашого стенду часто підходять друзі фермерів або люди, що з ними співпрацюють. У січні 2026 року ми взяли участь у найбільшій технологічній виставці у світі — Consumer Electronics Show. Це був цікавий досвід, про нас багато разів згадали в американському медіапросторі — це важливо в контексті нашого майбутнього заходу на цей ринок.

Також ефективні конференції. Наприклад, SelectUSA звела нас із представниками молочних асоціацій і фермерських спілок. Головне — розуміти свої цілі, і тоді знайдеш партнерів навіть не на профільному агрозаході.

HEFT щороку здобуває гранти для розвитку на таких подіях. На вашу думку, що найважливіше для успішного пітчу?

Марія: Важливий сторітелінг, коли ти не просто перелічуєш проблеми і рішення, а ведеш слухача від точки А до точки Б логічним ланцюжком. Також важливо використовувати просту, зрозумілу мову. Наприклад, щоб описати нову ШІ-функцію, достатньо просто сказати, що вона покращує вашу роботу. Натомість стартапери часто використовують фрази типу «супер-крута фіча, нова AI-система, інтегрована у ваше життя». Ми не йдемо цим шляхом. Часто говоримо, що «під’єднуємо корів до інтернету» або «наш ошийник — Apple Watch для корів». Такі асоціації добре працюють і привертають увагу.

Скільки коштів ви вже залучили в HEFT?

Сергій: Ми отримали декілька грантів, а також відкрили інвестиційний раунд на $2,5 мільйона. Інвестори покрили близько 10 відсотків цієї суми. Кошти нам потрібні як для запуску серійного виробництва, так і для повноцінного релізу продукту на європейському й американському ринках.

Який ринок буде основним для експорту — Штати чи ЄС?

Сергій: Зараз ми орієнтуємося на Штати через доступ до інвестицій, рівень інновацій у країні та готовність фермерів до них. Але, найімовірніше, найбільше продаватимемо в Азії та Європі, бо там великі та менш конкурентні ринки.

Що дозволяє вам витримувати конкуренцію на ринку?

Сергій: Розуміння фермерів і їхніх потреб. Ми даємо клієнтам простий і зручний у використанні продукт, найкращий сервіс і техпідтримку.

Марія провела понад 100 інтерв’ю з американськими фермерами, і майже кожен питав: «А що у вас із сервісом? Що з підтримкою?». Для фермера важливо не просто мати «суперкомп’ютер», який щось робитиме за нього, а ще й техпідтримку, яка одразу відповість і швидко вирішить його питання.

Тому ми робимо фокус саме на сервісі та прямій комунікації з клієнтами. Наприклад, даємо безкоштовно протестувати нашу технологію протягом місяця. Це додаткові витрати, але вони окупаються — клієнти не повертають систему, а купують її.

З якими викликами ви стикаєтеся під час розвитку HEFT?

Сергій: Основні пов’язані з командою. Половина людей живе в Україні, решта розкидана по Європі та Північній Америці. Це не критично, але хотілося б, щоб усі працювали в одному місці, — тоді робота була б ефективнішою.

Марія: Також виникають труднощі через малий для такої кількості завдань штат. Наприклад, ми завжди перевіряємо надійність датчиків у приладах і чи нормально вони працюють ― це додатково забирає в команди багато часу.

У 2026 році ви обоє пройшли навчання в США. Розкажіть про цей досвід. Як це вплинуло на розвиток HEFT?

Сергій: Я навчався в Стенфорді за програмою Stanford Ignite. Важливий урок — завжди бути поруч з клієнтом і аналізувати зворотний зв’язок від нього. Зараз наша основна активність відбувається в Штатах — ми залучаємо інвестиції і спілкуємося з першими клієнтами, тому останні два роки я живу тут.

Марія: Я разом з Денисом Мальцевим навчаюся на акселераційній програмі для українських агротехнологічних стартапів Berkeley AgriTech. Два тижні ми вчилися в Берклі, а далі відвідували ферми і профільні університети, зокрема UC Davis. Зараз співпрацюємо з менторами і навчаємося онлайн.

Також я два місяці навчалася на курсі «Вступ до обліку в бізнесі» у Dickinson College — приватному коледжі при Університеті штату Пенсильванія. Мені було цікаво отримати базові знання про ведення бізнесу. До того ж у коледжі проводили багато заходів, де я могла розповісти про HEFT.

Ключове, що я винесла для себе, — треба розвивати стартап якомога швидше і використовувати для цього всі можливі ресурси, зокрема ШІ-інструменти.

Як ви бачите розвиток HEFT у наступні роки? Які ваші найближчі і довготривалі цілі?

Марія: До кінця року ми плануємо закрити інвестиційний раунд і почати серійне виробництво — хочемо робити близько 5 000 приладів на місяць.

Сергій: Основна довготривала мета — у наступні чотири роки досягнути показника у два мільйони молочних корів, підключених до нашої системи. Також працюємо над представленістю в Європі, США та Азії, будуємо спільноту фермерів, які поширюють нашу ідеологію й продукти. У цій галузі чудово працюють особисті рекомендації, і якщо наші прилади подобаються фермеру, є велика ймовірність, що вони сподобаються і його сусідам.