«Жінка має право вдягати те, що їй подобається». Як українська мода знайшла свій дім у Валенсії — історія бутика Lucir

1

Ірина Носова народилася в Харкові. Здобула освіту викладачки англійської мови та економіки, у 2010-х захистила дисертацію, одружилася, народила доньку. Викладала англійську в педагогічному університеті ім. Сковороди. Зарплати ледь вистачало на базові потреби. На той момент її чоловік Володимир вже був успішним підприємцем. Він і запропонував дружині розпочати власну справу. Ірина каже, що підтримка чоловіка для неї стала вирішальною: «Поряд із ним я нічого не боюся. Колись він цілими днями працював, аби у нас все було. Найліпша його риса — цілеспрямованість».

Харків із радянських часів залишався центром легкої промисловості. Тут працювали великі фабрики, які спеціалізувалися на виробництві текстилю та одягу. У Ірининого чоловіка був друг у цій сфері, який допоміг розібратися в тонкощах майбутнього бізнесу. Це стало точкою входу: Ірина почала глибше занурюватися у моду, вивчати ринок. Згодом народилася ідея простору Gum — місця, що об’єднало б найкращі українські бренди.

Подружжя придбало приміщення в центрі людного Харкова на вулиці Сумській — перспективна локація обіцяла, що клієнтів буде багато. В грудні 2019 року Gum відкрився. Однак вже за кілька місяців довелося тимчасово закрити магазин через пандемію COVID-19. Команді Ірини та Володимира треба було адаптуватися до нових реалій. Врешті ставку зробили на онлайн-продажі.

Незважаючи на карантинні обмеження, Ірина та Володимир вирішили масштабувати бізнес. З’явився Gum Select із преміум-брендами, Gum Street Style зі спортивним одягом, а згодом — велика кав’ярня Gum Cafe. Магазин репрезентував 120 українських брендів і охоплював площу 1000 м². Ірина відповідала за відбір брендів та роботу з персоналом, Володимир допомагав їй із фінансовою частиною та докуменами. Разом із ними в Gum працювало ще 20 осіб. Продавці одночасно були стилістами-консультантами та допомагали клієнтам із підбором образів.

«В Gum я відбирала бренди за принципом: чи одягла б я це на себе або дітей», — розповідає Ірина.

Ірина одразу закохалася в українські бренди, хоча особисто з дизайнерами тоді ще не була знайома. Її команда зв’язувалася з ними через сайти й соцмережі та пропонувала співпрацю. Товар брали під реалізацію — отримували колекції, продавали й розраховувалися. Непродане — повертали.

У Харкові розвивати локальні бренди було непросто. Люди зазвичай віддавали перевагу речам зі світовими логотипами, навіть якщо це репліки. Авторська річ українського дизайнера за 200 євро здавалася покупцям дорогою. Проте Ірина вірила: покупці врешті-решт почнуть цінувати унікальність, якість і дизайн, запропоновані вітчизняними виробниками.

Врешті Gum став місцем, де клієнти отримували персоналізований сервіс та ексклюзивність. Але вийти на самоокупність бізнес не встиг — 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна. Ірина згадує, що тоді не думала про бізнес, лише про команду та родину.

«За тиждень стало зрозуміло, що війна не скінчиться швидко. Ми повернули товар брендам, розпустили штат і закрили всі фінансові питання протягом місяця», — каже Носова.

2

З перших днів повномасштабного вторгнення росіяни постійно обстрілювали Харків. Ірина та Володимир вирішили їхати. Головним для них було — убезпечити своїх двох неповнолітніх доньок.

Для нового життя родина обрала Валенсію. Місто привабило Володимира теплим кліматом, розвиненою інфраструктурою і бізнес-перспективами. Своїм затишком Валенсія нагадувала рідний Харків.

Восени 2022 року Володимир знову запропонував Ірині повернутися до моди та відкрити власну справу. Іспанський ринок із його зацікавленням новими іменами здавався ідеальним для розвитку українських брендів у люкс-сегменті. Але перед Іриною постав новий виклик: інша країна, мова, бізнес-середовище, споживачі.

Проте досвід, здобутий в Україні, допоміг адаптуватися. Майже рік Ірина вивчала ринок, знайомилася з місцевими тенденціями. В результаті цього народилася концепція бутика LUCIR — простору, що об’єднав українських дизайнерів та запропонував іспанським клієнтам ексклюзивні колекції.

«Місія LUCIR — показати, що українська мода гідна бути серед світових брендів», — підсумовує Ірина.

На сьогодні її команда працює над тим, щоб зробити цей проєкт впізнаваним у Європі.

Слово «lucir» іспанською означає «сяяти, блищати, носити з гордістю». Це стало не лише назвою бутика, а і його філософією: акцентувати індивідуальність та дарувати клієнтам відчуття впевненості. Бутик розташований на вулиці Poeta Querol у самому серці Валенсії. Ця локація відома у місті як «золота миля» через концентрацію тут брендів. Інтер’єр бутика поєднує мінімалізм та функціональність. Дзеркальні панелі розширюють простір. Масивний стіл служить композиційною віссю і фокусує увагу гостей на аксесуарах. Відкриті рейли та LED-підсвічування умисно акцентують різні кольори та текстури одягу.

За форматом торгового простору Lucir — це саме бутик. Невеликий, концептуальний магазин із преміум-товарами. Тут репрезентовані лімітовані дизайнерські колекції, а персонал пропонує індивідуальні консультації. Клієнти можуть записатися на персональну стилістичну сесію, обрати образ для важливої події. Якщо річ не підійшла, її можна обміняти або повернути протягом двох тижнів. Проте виріб має залишатися новим, з бирками та в оригінальному пакуванні.

«Я впевнена, ми створили місце, куди хочеться повертатися», — каже Носова.

Запуск бізнесу у Валенсії обійшовся засновникам у понад 250 000 євро. Це охоплювало оренду, ремонт, меблі, закупівлю першої колекції, оформлення дозволів. Деякі витрати були неочевидними, але значними — наприклад, італійські манекени по 2000 євро та професійне освітлення за 10 000 євро. За словами Ірини, якісний манекен тримає форму образу, даючи одягу змогу мати такий вигляд, як задумано, а правильне світло формує сприйняття жінки у дзеркалі.

Зараз у Lucir працюють чотири продавчині-стилістки та директорка. Головна умова при відборі персоналу — українки з вільним володінням іспанською та англійською мовами. Іспанки приходять у Lucir не лише по одяг, каже Ірина, а й по атмосферу. Для них важливо не просто купити річ, а й поспілкуватися, отримати пораду, обговорити тренди. Власниця надає перевагу українцям, адже для неї важливо підтримувати співвітчизників і створювати для них можливості працевлаштування за кордоном.

Найскладнішим етапом запуску було створення портрета клієнта та спрогнозувати його бажання. Носова пояснює, що бутик орієнтується на жінок 35+, які цінують себе, добре заробляють, шукають свій стиль або вдосконалюють його.

Іспанцям цікаво придбати незвичні для місцевого ринку речі. В Україні люди досі часто обирають «тяжкий люкс» — одяг із кричущими логотипами. Місцеві покупці навпаки цінують ручну роботу, унікальність дизайну, якісні тканини та крій.

Вже за 11 місяців Lucir вийшов на самоокупність. Кількість продажів у бутику залежить від сезону: у квітні-липні та грудні — до 20 покупок на день, восени — до 15. Серпень виявився невдалим через спеку і час відпусток в іспанців.

Носова сама обирає дизайнерів. Вона оцінює якість, автентичність і відповідність смакам місцевих клієнтів. Важливою умовою є прозорість роботи брендів. Українським дизайнерам складно вийти на європейський ринок через бюрократію. У деяких досі немає юристів та бухгалтерів, а тому відсутні накладні на тканини, контракти з виробництвами. Через це, каже Ірина, неможливо довести походження товару на митниці, що спричиняє високі мита. «Доставлення, логістика та мито становлять 40% вартості речей, тому багатьом ми відмовляємо у співпраці», — пояснює Носова.

Зараз Lucir репрезентує 30 українських брендів — від преміального сегменту до більш доступного. У колекціях можна знайти дорогі речі від FROLOV, RUSLAN BAGINSKIY, GASANOVA, що вже здобули міжнародне визнання. Також є й доступніші марки як-то: Цвіте Терен (від 100 євро) та One by One (від 50 євро). Тобто серед українських дизайнерів є ті, хто пропонує конкурентоспроможну якість у категорії масмаркету преміум-класу. Наприклад, бренд Віки Адамської за рівнем можна порівняти з Massimo Dutti, та його вирізняє вища якість матеріалів, незначна кількість речей та увага до деталей.

Безперечний бестселер Lucir — KSENIASCHNAIDER. Бренд поєднує екологічність, якість і сміливий дизайн. Вартість речей у середньому — 400 євро. Іспанці цінують апсайклінг, а KSENIASCHNAIDER перетворює вінтажний денім на трендові моделі.

Восени 2024-го шторм DANA вдарив по регіону Валенсії. І хоча сам магазин не постраждав, через відтік туристів зменшилися продажі. Та в грудні 2024 ситуація стабілізувалася. Ірина каже, що в той момент, як і під час війни, думала про людей, а не про бізнес. Багато сімей провінції залишилися без житла. Вона надавала прихисток знайомим, привозила продукти та теплі речі в райони, що постраждали. Подробиці згадує неохоче. Каже, що це була особиста ініціатива, а не діяльність компанії.

3

У LUCIR принципово немає зверхньої комунікації, яка часто зустрічається у fashion-сфері. «Ще в Україні я стикалася з упередженим ставленням у люксових бутиках. Хоча могла дозволити собі все. Це був один із мотивів створити простір, де кожен клієнт отримує повагу — незалежно від того, прийшов він по покупку чи просто по натхнення», — каже Носова. Для Ірини Lucir — це більше ніж бізнес. «У мене дві доньки, і Lucir — моя третя дитина», — підсумовує вона.

Lucir не скуповує великі партії ідентичного товару. Для бізнесу важливо, щоб у Валенсії жінки не зустрічали одна одну в однакових сукнях на вечірках та культурних подіях. Кожна модель представлена лише у кількох розмірах (XS, S, M, L).

«В українській моді домінує культ худорлявості. Якщо ти не XS, знайти дизайнерський одяг стає викликом. Бренди орієнтуються переважно на модельні параметри. Вік в Україні теж має значення. Після 45 жінка ніби втрачає право на експерименти з гардеробом. Яскраві речі, сміливі силуети, складний крій — усе це ніби „не для неї“. Соціальні установки змушують „одягатися скромніше“.

«В Іспанії зовсім інший підхід. Жінка має право носити те, що їй подобається, і не підлаштовуватися під нав’язані стандарти. Тут вона прекрасна в будь-якому віці й параметрах, а ми це акцентуємо. Мода не обмежує, а дає змогу виражати себе».

Окрім продажу, Lucir виконує ще одну важливу місію — популяризує українську моду в Європі. Завдання непросте: іспанський ринок традиційно лояльний до місцевих брендів. Беззаперечний лідер — Inditex, найбільший модний ритейлер у світі, заснований Амансіо Ортегою. Його бренди Zara, Massimo Dutti, Stradivarius стали синонімами доступного стилю, що швидко реагує на тренди. Навіть ті, хто в змозі придбати люксові бренди, не цураються покупок в цих магазинах. Іспанський підхід до моди — це не демонстрація статусу через логотипи, а ставка на якість у всьому. Цей підхід до моди перегукується з іспанською культурою загалом: тут поважають витримку, люблять якість, але не хизуються цим.

Inditex — компанія, що виросла з невеликого підприємства у Галісії, а на сьогодні диктує моду світові. Її бізнес-модель заснована на швидкій зміні колекцій — нові речі з’являються майже щомісяця, створюючи ефект ексклюзивності. Lucir не вважає себе конкурентом Inditex, бо працює в іншій ніші. Магазин пропонує унікальні нетипові для місцевого ринку речі, кількість яких обмежена. В Іспанії такий формат раніше був представлений великими універмагами на кшталт El Corte Inglés. Проте після пандемії більшість бутиків закрилася, а сегмент концепт-сторів майже зник, зокрема у Валенсії. Lucir зайняв цю нішу, пропонуючи клієнткам не просто одяг, а цілісний стильний досвід.

«Наші клієнти не просто купують вбрання — вони підтримують незалежну українську модну індустрію та майстерність, яку наші дизайнери вкладають у кожну річ».

Уже у 2025 Lucir прагне вийти за межі ритейлу та стати ще й простором для культурного діалогу. У планах — зустрічі з українськими дизайнерами, стилістами, модними експертами, а також освітні заходи для жінок, присвячені нутриціології та психології. «Ми створюємо простір, де жінки підтримують одна одну та надихаються», — пояснює засновниця.

Зараз Lucir шукає просторіше приміщення, яке надасть можливість мати власну фотостудію для фільмування колекцій та кав’ярню. Також компанія хоче масштабуватися. У планах — найближчим часом відкрити бутики в Мадриді, Барселоні.